Вітаємо у цьому вузькоспеціалізованому відділенні загальної хірургії, невідкладної патології жовчних шляхів та профілактики захворювань.
Робота з медичним висновком, який попереджає про розтягнення жовчного міхура, вимагає розуміння того, що ми маємо справу з випадком перерозтягнення та гіпертиску жовчовивідної системи, що не слід ігнорувати.
Як хірург-спеціаліст і професор Університету Куенки, мій абсолютний пріоритет — навчити вас, що коли жовчний міхур наповнюється рідиною під напругою (гідропс жовчного міхура), його стінки зазнають критичного розтягування, яке може поставити під загрозу кровообіг в органі.
Перш ніж розбиратися в тому, як камінь, що потрапив у шийку жовчного міхура, провокує це накопичення слизу, аналізувати попереджувальні ознаки, що свідчать про розвиток піохолециститу (гній у жовчному міхурі під напругою), або пояснювати, як наш передовий протокол вирішує цей стан за допомогою малоінвазивної лапароскопічної холецистектомії без ускладнень, я запрошую вас звернутися до наукових доказів.
Під академічним керівництвом доктора Хорхе Дельгадо ми ретельно оцінюємо ваше фізичне одужання. Збільшення жовчного міхура, також відоме як розтягнення жовчних шляхів, виникає, коли жовчний міхур збільшується понад свої нормальні розміри (від 7 до 11 см у довжину та від 2 до 4 см у діаметрі), набуваючи характерної грушоподібної форми, з різних причин.
Поширені проблеми
Що таке розтягнення жовчного міхура та що означає «водянка жовчного міхура»?
Здуття жовчного міхура виникає, коли орган аномально розширюється, перевищуючи свої звичайні фізіологічні розміри (поперечний діаметр більше 4 см та поздовжній діаметр більше 10 см).
Коли це розтягнення спричинене тривалою обструкцією міхурової протоки без початкової бактеріальної інфекції, жовчний міхур реабсорбує жовчні пігменти та накопичує прозорий, безбарвний слизовий секрет, стан, який у медицині називається гідропсом жовчного міхура або біліарним мукоцеле.
Які основні причини цієї закупорки та набряку?
Переважною причиною (понад 90% випадків) є фіксоване защемлення жовчного каменю в лійці (шийці жовчного міхура) або в міхуровій протоці. Інші причини включають гіперв'язкий біліарний сладж, перегин протоки, наявність гігантських біліарних поліпів або зовнішнє здавлення періампулярними або панкреатичними пухлинами (що призводить до м'якого, безболісного розтягнення, відомого як симптом Курвуазьє-Тер'є).
Які попереджувальні ознаки надмірного розтягнення жовчного міхура?
Кардинальним симптомом є постійний, тиснучий біль у правому підребер'ї (під правими ребрами), який не минає після прийому спазмолітиків, та супроводжується пальпованим і дуже болісним утворенням при обстеженні черевної порожнини.
Якщо стан прогресує, можуть виникнути нудота, блювання з жовчю, лихоманка та жовтяниця (пожовтіння шкіри та очей), що свідчить про бактеріальну суперінфекцію або міграцію каменю в головну жовчну протоку.
Який доцільний медикаментозний та хірургічний підхід до цього діагнозу?
Сильно розтягнутий жовчний міхур – це біологічна бомба уповільненої дії. Остаточним показанням є екстрена або планова лапароскопічна холецистектомія, залежно від стадії захворювання.
Під час процедури хірург хірургічно декомпресує жовчний міхур через контрольований прокол, щоб зменшити його об'єм, що дозволяє безпечно захопити та препарувати тканини без розриву стінки жовчного міхура.
У ослаблених або критично хворих пацієнтів тимчасово може бути розглянуто можливість проведення перкутанної холецистостомії під візуальним контролем.
Це досить поширена проблема, яка вражає багатьох людей у всьому світі. У цій статті ми обговоримо причини, симптоми та лікування цього стану, яка «написана людьми для людей». У ній пояснюється профілактична інформація простою, повсякденною мовою, охоплюючи все, що пов’язано з розтягненням жовчного міхура.
Якщо ви відчували дискомфорт у верхній правій частині живота або бажаєте отримати спеціалізовану інформацію для особистого розвитку, яка визначить проактивне ставлення до захворювань травної системи, одним з яких є дисфункція жовчного міхура.
Характеризується розпиранням жовчного міхура, що супроводжується болем у животі, що змушує негайно звернутися за медичною допомогою в державну або приватну систему охорони здоров'я , залежно від географічного розташування пацієнта, щоб зменшити травні ускладнення, які потребують раннього хірургічного вирішення.
Здуття жовчного міхура
Здуття жовчного міхура – це захворювання, яке може виникнути, коли жовчний міхур не може спорожнити або вивільнити свій вміст. Це може бути пов’язано з такими факторами, як обструкція жовчних проток або уповільнений відтік жовчі.
Розтягнення жовчного міхура найчастіше зустрічається у дорослих віком від 40 років, і за деякими даними, його частота становить від 1 до 3 осіб на 1.000 на рік у всьому світі.
Що стосується симптомів, у людей можуть спостерігатися біль у животі у верхньому правому квадранті, нудота або блювота, втрата апетиту, жовтяниця (пожовтіння шкіри та очей із свербінням) та збільшення вироблення жовчі без її виділення.
Якщо не лікувати розтягнення, воно може призвести до серйозніших ускладнень, таких як холецистит (запалення жовчного міхура), панкреатит або навіть біліарний перитоніт, при якому жовч витікає з жовчного міхура в черевну порожнину.
Важливо, щоб люди, які вважають, що відчувають будь-які симптоми, пов'язані з цим станом, якомога швидше звернулися до лікаря.
Причини:
Кілька факторів можуть спричинити розтягнення жовчного міхура. Деякі поширені причини цього стану включають:
- 1. Біліарний сладж: наявність важкої жовчі, що виробляється печінкою, яка, потрапляючи до жовчного міхура, додатково концентрується, утворюючи типовий сладж, попередник нуклеації та початку утворення каменів всередині.
- 2. Жовчні камені: одна з повторюваних причин того, розтягнення жовчного міхура є наявність камені Жовчні камені (або жовчні камені) в ложі жовчного міхура. Коли жовчний камінь або камінь закупорює кістозну жовчну протоку, це може спричинити запалення та збільшення жовчного міхура через розтягнення.
- 3. Обструкція жовчних проток: Закупорка загальної жовчної протоки (тонкої трубки, яка несе жовч від жовчного міхура до дванадцятипалої кишки) каменями, паразитами або пухлинами перешкоджає потраплянню жовчі до тонкої кишки; ця закупорка може спричинити розтягнення жовчного міхура.
- 4. Інфекція: Бактеріальна інфекція, зумовлена наявністю кількох каменів у жовчовивідному органі, перешкоджає його спорожненню, інфікує жовч і викликає розширення жовчного міхура, що супроводжується болем у верхній правій частині живота.
- 5. Захворювання печінки: Захворювання печінки, такі як цироз, можуть спричинити накопичення рідини в черевній порожнині, чинячи тиск на жовчний міхур і потенційно призводячи до його дисфункції. розтягнення жовчних шляхів.
Симптоми розтягнення жовчних шляхів
Ознаки збільшення жовчного міхура зазвичай розвиваються поступово з часом і часто посилюються неправильним харчуванням, яке характеризується високим вмістом жирів, смаженої їжі та молочних продуктів. Деякі поширені симптоми включають:
- 1. Біль у животі: Біль у верхній правій частині живота є поширеним симптомом розтягнення жовчного міхура. Біль може бути інтенсивним протягом 30 хвилин і тривати кілька годин.
- 2. Нудота і блювання: Симптоми з боку травної системи також є поширеними проявами збільшення жовчного міхура.
- 3. Розлад травлення: Здуття живота та гази, що виникають через погане травлення та відсутність жовчі, що потрапляє в тонкий кишечник, а також погано перетравлені жири, є частими ознаками розтягнення жовчного міхура.
- 4. Лихоманка: Лихоманка – це попереджувальний знак, який сповіщає нас про інфекцію, разом із розпиранням жовчного міхура та підозрою на [інфекцію]. холецистит.
Діагноз
Після збору анамнезу та повної оцінки болю в животі, спричиненого розтягненням жовчного міхура, фізикальне обстеження продовжується, приділяючи більшу увагу дослідженню болю при поверхневій та глибокій пальпації верхньої частини живота, що відповідає розташуванню жовчного міхура.
Після цього рекомендується загальний аналіз крові, який показує підвищений рівень лейкоцитів, що є ознакою інфекції, потім дослідження печінкових ферментів, рівня білірубіну та їх концентрації, а також аналізи функції нирок та основний аналіз сечі.
Також рекомендуються методи візуалізації, що полегшують візуалізацію внутрішніх органів; до них належать, у порядку потреби, ультразвукове дослідження, комп’ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ).
Щоб візуалізувати розширення просвіту жовчних шляхів та набрякове потовщення стінки жовчного міхура за допомогою ультразвукового дослідження, дотримуйтесь наступного радіологічного орієнтира:
Ультразвукова діагностика розтягнення жовчного міхура та водянки жовчних шляхів. Джерело: scielo.isciii.es
Як видно на УЗД черевної порожнини, накопичення рідини під тиском викликає помітне збільшення діаметра жовчного міхура з помутнінням його стінки. Раннє виявлення цієї ознаки на УЗД дозволяє хірургу спланувати декомпресію до того, як ішемія пошкодить тканини.
Коли жовчний міхур розтягнутий
Коли жовчний міхур розтягується, це може спричинити різні проблеми зі здоров’ям. Цей стан зазвичай пов’язаний із підвищеним виробленням жовчі або закупоркою жовчних проток, що призводить до надмірного тиску всередині органу.
Симптоми можуть включати біль у животі, нудоту та блювоту, лихоманку, жовтяницю та навіть сепсис у крайніх випадках. При тривалому розтягненні жовчний міхур може інфікуватися або розірватися, що призводить до серйозних ускладнень, таких як перитоніт та панкреатит.
Важливо звернутися до лікаря, якщо з’явиться будь-який із цих симптомів, щоб можна було поставити точний діагноз і якомога швидше розпочати лікування. Частота цього стану вказує на те, що він зустрічається частіше, ніж багато людей усвідомлюють, тому важливо розуміти його причини та основні симптоми.
⚠️ ВАЖЛИВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ:
Цей контент призначений лише для ознайомлення. Щоб отримати медичну консультацію або діагноз, зверніться до лікаря у вашому регіоні.
Чи можна їсти, якщо у мене розширений жовчний міхур?
Розтягнення жовчного міхура може бути серйознішою проблемою зі здоров’ям, але, на щастя, є продукти та закуски, які ви можете легко включити у свій щоденний раціон, щоб запобігти цьому.
Звичайні інгредієнти, що містяться в багатьох рідинах, таких як бульйон або суп з локшиною, можуть забезпечити полегшення та живлення людям із розтягнутим жовчним міхуром.
Вживання нежирних продуктів, таких як риба, фрукти, овочі та зернові, означає, що вам, можливо, не доведеться турбуватися про те, що в меню, протягом досить тривалого часу.
Слід уникати жирної, вареної або смаженої їжі, оскільки вона може погіршити симптоми захворювання. Контроль порцій їжі та збалансоване харчування щодня є ключем до підтримки здоров’я цього органу.
Статистичні дані свідчать про те, що дотримання цих дієтичних рекомендацій зменшить ймовірність подальших ускладнень, пов’язаних зі збільшеним жовчним міхуром. За належного догляду та усвідомлення своєї відповідальності за здоров’я травної системи цей стан не обов’язково має заважати вам досягати гарного харчування.
Лікування
Лікування збільшеного жовчного міхура залежить від основної причини захворювання. Якщо розтягнення жовчного міхура спричинене жовчним мулом або жовчними каменями, може знадобитися хірургічне втручання для видалення жовчного міхура.
Ця процедура називається холецистектомією, яку можна виконати за допомогою звичайної відкритої хірургічної операції або лапароскопічної хірургії, яку також називають малоінвазивною хірургією.
Якщо розтягнення жовчного міхура є наслідком інфекції, для її лікування та контролю можуть бути призначені антибіотики.
У деяких важких випадках, коли клінічний стан пацієнта є делікатним та критичним, необхідно терміново дренувати жовчний міхур, використовуючи місцеву шкірну анестезію для видалення надлишку жовчі. Ця процедура називається перкутанною холецистостомією.
Якщо збільшення жовчного міхура спричинене закупоркою жовчної протоки, для усунення причини обструкції жовчовивідної системи може бути проведена процедура, яка називається ендоскопічною ретроградною холангіопанкреатографією (ЕРХПГ).
Технічні відмінності між прямою холецистектомією та попередньою декомпресивною пункцією при гігантських жовчних міхурах
За наявності тургорного, перерозтягнутого або гідропічного жовчного міхура спроба захопити стінку звичайними лапароскопічними щипцями для тракції ( ендографними або щипцями для тракції очного дна) є технічно невдалою та надзвичайно ризикованою: стінка знаходиться під високим натягом, тургорна та крихка, що призводить до постійного зісковзування щипців або травматичних розривів з неконтрольованим виливом інфікованої жовчі або гною в черевну порожнину.
Контрольована хірургічна пункція та декомпресія перетворюють ригідний жовчний міхур на млявий та легко маніпульований орган, що дозволяє відновити тягу головки, необхідну для оголення трикутника Кало та досягнення критичного безпечного ракурсу (КБР) Страсберга.
Хірургічний протокол лапароскопічної декомпресії
Помістіть пацієнта в положення Тренделенбурга (15°–20°) з нахилом вліво, щоб поперечна ободова кишка та дванадцятипала кишка могли опуститися під дією сили тяжіння. Якщо є інтерпозиція петель кишечника або прикріпленого сальника, обережно препаруйте тупим інструментом, щоб звільнити лише передню поверхню дна жовчного міхура.
Визначте найбільш помітну ділянку дна жовчного міхура , переконавшись, що обрана точка знаходиться подалі від ложа печінки (щоб уникнути паренхіматозної кровотечі) та на достатній відстані від воронки. Дно жовчного міхура – це ділянка з найменшою прямою васкуляризацією та найбільшим доступом для подальшого герметизації.
Під постійним контролем камери введіть голку Вереша (або аспіраційно-іригаційну канюлю зі скошеним кінчиком) через черевну стінку безпосередньо над дном жовчного міхура або введіть її через правий підмечеподібний/підреберний троакар.
Почніть аспірацію під високим тиском саме в той момент, коли голка пройде через стінку жовчного міхура, щоб захопити рідину до її витоку в очеревину.
Аспіруйте весь вміст (прозорий слиз при гідропсі або гній при емпіємі плеври). Якщо просвіт голки закупорюється густим жовчним мулом або згустками, закапайте 10-20 мл теплого фізіологічного розчину для розведення вмісту та негайно відновіть аспірацію, доки орган повністю не спорожниться.
Перед видаленням аспіраційної голки стисніть місце проколу за допомогою тракційного затискача або накладіть на очне дно великий лапароскопічний затискач ( Ендокліп ), попередньо зав'язану петлю ( Ендолуп ) або кисетний шов.
Це гарантує, що порожня стінка не протікає залишковою рідиною протягом решти холецистектомії.
Коли стінка жовчного міхура в'яла та розкладена, міцно захопіть дно жовчного міхура тракційними щипцями асистента та змістіть його головним чином через печінковий край. Цей маневр випрямляє міхурову протоку та дозволяє застосувати дистолатеральну тракцію до воронки, щоб розпочати дисекцію трикутника Кало.
Хірургічна схема та лапароскопічний підхід до холецистектомії. Джерело: Лікарні Medicover.
Важливі хірургічні міркування
-
Уникайте перитонеального забруднення: якщо під час пункції випадково виникне мікровитік, негайно помістіть аспіраційну канюлю в підпечінкову кишеню (простір Моррісона) та рясно промийте теплим фізіологічним розчином після операції, щоб запобігти утворенню післяопераційних піддіафрагмальних абсцесів.
-
Направлення зразка на посів: у випадках розтягнутого жовчного міхура з підозрою на суперінфекцію (емпієму) жовч, аспіровану під час спорожнення, слід зібрати у стерильний шприц для аеробного та анаеробного бактеріального посіву з антибіотикограмою, яка точно направляє післяопераційну антибіотикотерапію.
3 основні критерії Страсберга для Бачення критичної безпеки (CSV)
Критичний погляд на безпеку (CVS) , описаний Стівеном Страсбергом у 1995 році, є міжнародним золотим стандартом запобігання ятрогенному пошкодженню жовчних проток (IBDI) під час лапароскопічної холецистектомії.
У ньому зазначено, що не можна встановлювати кліпси або розрізати будь-які структури, доки не будуть достовірно продемонстровані та перевірені наступні 3 незамінні анатомічні критерії:
-
Повне очищення гепатоцистного трикутника: анатомічний простір, обмежений міхуровою протокою, загальною печінковою протокою та нижнім краєм печінки (гепатоцистний трикутник), має бути повністю очищений від жирової тканини, фіброзної тканини або запального матеріалу.
-
Технічне уточнення: Оголення та дисекцыя головної жовчної протоки (загальної жовчної протоки/загальної печінкової протоки) не є ні обов'язковим, ні рекомендованим, оскільки непотрібна дисесія збільшує ризик пошкодження судин.
-
-
Відшарування нижньої третини жовчного міхура: Нижню частину жовчного міхура (лійку та проксимальний відділ тіла) необхідно відокремити від кістозної пластинки печінкового ложа. Це звільнення створює чітке «анатомічне вікно», яке дозволяє безпосередньо спостерігати нижню поверхню печінки позаду жовчного міхура.
-
Ексклюзивна візуалізація ДВОХ унікальних структур, що входять у жовчний міхур: необхідно візуально та однозначно підтвердити, що лише дві структури (міхурову протоку та міхурову артерію) безпосередньо входять у стінку жовчного міхура.
Клінічні принципи оперативного застосування
-
Двокутовий огляд (передній та задній проекції): Після закріплення шийки жовчного міхура хірург повинен повернути камеру та оглянути ділянку як з передньої, так і з задньої сторони шийки жовчного міхура, перш ніж накласти перший затискач. Це виключає анатомічні аномалії, такі як коротка кістозна протока або аберантна/субвезикулярна печінкова протока Лушки.
-
Підтвердження команди (пауза безпеки): Міжнародні рекомендації SAGES ( Американського товариства гастроентерологічних та ендоскопічних хірургів ) рекомендують зробити коротку паузу в операційній, щоб вся команда (хірург, асистент та медсестринський персонал) могла перевірити, чи зображення повністю відповідає 3 критеріям Страсберга, та зафіксувати це на фотографії або відео в операційному звіті.
Стратегії порятунку (Bailout Strategies) у випадках, коли CVS неможливо досягти через сильне запалення
Коли тяжке запалення, щільний фіброз або «заморожений трикутник Кало» перешкоджають отриманню критичного безпечного огляду (КБЗ), примусове проведення сліпої дисекції небезпечно збільшує ризик ятрогенного пошкодження жовчних шляхів (ЯЖШ).
З огляду на цей сценарій, міжнародні клінічні рекомендації (SAGES, TG18 та WSES) встановлюють стратегії фінансової допомоги , пріоритетною метою яких є безпека пацієнтів, а не повне видалення органів:
1. Субтотальна холецистектомія (стратегія вибору) є найбільш підтримуваною та безпечною процедурою порятунку, коли гепатоцистний трикутник недоступний.
Він полягає у видаленні якомога більшої частини передньої стінки та дна жовчного міхура, залишаючи задню поверхню прикріпленою до печінкового ложа та розрізаючи вище рівня воронки, щоб не розтискати міхурову протоку.
-
Фенестрований варіант: усі камені видаляються з просвіту, а отвір міхурової протоки залишається відкритим або зашивається зсередини з електрокоагуляцією решти слизової оболонки. Залишається тазовий/підпечінковий дренаж. Ця процедура пов'язана з вищим ризиком тимчасової біліарної фістули, але меншим ризиком рецидиву жовчних каменів.
-
Реконститутивний варіант: Нижній сегмент воронки закривається лінійним швом або степлером, створюючи закритий «мішечок» або міні-жовчний міхур. При цьому нижча частота утворення біліарних нориць, але вищий ризик розвитку жовчнокам’яної хвороби в кукси в майбутньому.
Фенестрована субтотальна холецистектомія: рятувальна стратегія для замороженого Кало. Джерело: ResearchGate.
2. Перехід на відкриту хірургію. Перехід від лапароскопії до лапаротомії не є технічною помилкою, а радше є міркуванням медичної обачності.
Однак, за наявності трикутника Кало з тяжким фіброзом, сам по собі відкритий доступ не робить дисекцію міхурової протоки безпечною; у більшості цих випадків також необхідно виконати субтотальну холецистектомію через відкритий доступ.
3. Холецистостомія (дренажна трубка/переривання процедури). Якщо запалення спотворює анатомію настільки, що навіть субтотальна холецистектомія має високий ризик (неконтрольована кровотеча або неможливість визначення меж жовчного міхура):
-
Дренажна трубка (труба Фолея або Пеццера) встановлюється всередину просвіту жовчного міхура, закріплюється кісетним швом або через післяопераційний перкутанний шлях.
-
Це дозволяє декомпресувати жовчний міхур, змити інфекцію та охолодити стан, щоб через кілька тижнів провести холецистектомію.
4. Підхід «спочатку очне дно» / «зверху вниз» : цей підхід передбачає початок дисекції шляхом відділення дна жовчного міхура від ложа печінки та поступового спускання до воронки.
-
Критичний ризик: Якщо присутня надмірна тракція або анатомія спотворена запаленням, тракція очного дна може пошкодити загальну жовчну протоку, що призведе до ненавмисного перерізу. Рекомендується лише за умови чіткого визначення субсерозної площини розщеплення в ложі печінки.
Порівняльна таблиця вибору стратегії порятунку
| Стратегія порятунку | Основне показання | Ключова перевага | Ризик / Недолік |
| Проміжний (фенестрований) холецистектомія | Заморожена калота / фіксована жовчна пластина | Запобігає пошкодженню жовчних проток | Післяопераційна жовчна фістула (потрібне дренування) |
| Проміжне холецистектомія (реконститутивна) | Інфундибулум доступний для закриття | Низький ризик витоку жовчі | Утворення каменів у залишковій кукси |
| Холецистостомія (трубка) | Нестабільний стан пацієнта / Екстремальне запалення | Він контролює сепсис та гострий стан. | Це утримує жовчний міхур на місці (потрібний другий крок) |
| Перехід на відкриту хірургію | Неможливість поля / Кровотеча | Покращена тактильна пальпація | Це не вирішує фіброз Кало самостійно. |
Аналіз вартості
Фізика ішемії кістозної артерії:
Доктор Дельгадо надає незамінну диференціаційну цінність, пояснюючи біофізику парієтального некрозу.
Пояснення пацієнту того, що жовчний міхур зрошується однією кінцевою артерією (міхуровою артерією) і що, коли внутрішньопросвітний тиск перевищує 20-30 мм рт. ст., венозні та артеріальні капіляри стінки колапсують, дозволяє йому зрозуміти, чому біль переходить від коліки до постійного.
Користувач розуміє, що надмірне розтягнення буквально «топить» орган, перетворюючи гідропс на перфорований гангренозний холецистит.
Академічне та професорське бачення (Кафедра хірургії – Університет Куенки):
Різниця полягає в демократизації фізичних ознак у класі (симптом Курвуазьє проти гострого гідропсу) . Як університетський професор хірургії, я навчаю, як диференціювати розтягнутий, болісний та запалений жовчний міхур (літіазного походження) від розтягнутого, пальпованого, але безболісного жовчного міхура (симптом Курвуазьє-Тер'є, дуже підозрілий на неоплазію головки підшлункової залози або жовчних шляхів).
Пропонування такого рівня клінічної точності зміцнює авторитет drjorgedelgadocirujano.com.
Висновок
На завершення, збільшення жовчного міхура є поширеним станом, який може бути спричинений різними факторами.
Симптоми розтягнення жовчного міхура можуть бути досить болісними та неприємними , тому важливо якомога швидше поставити діагноз та звернутися за лікуванням . Варіанти лікування залежать від основної причини захворювання, але в більшості випадків його можна успішно лікувати медикаментозно або хірургічним шляхом.
Негайно зверніться до медичного працівника у вашому місті, як у державній, так і в приватній системі охорони здоров’я, якщо у вас виникнуть будь-які з описаних вище симптомів через збільшення жовчного міхура, щоб зменшити ускладнення цього стану.
Зараз саме час поділитися профілактичною інформацією в соціальних мережах, щоб більше людей могли скористатися нею. Дякуємо, що залишили свій коментар для аудиторії блогу. До зустрічі в наступній публікації!
Доктор Хорхе Дельгадо, хірург. Здоров'я травної системи.
📌 Рекомендована література для читання:
👉 Гіперв'язкий біліарний сладж як пусковий механізм для обструкції міхурової протоки.
👉 Дослідження гострих запальних мас, що містяться в сальнику.
👉 Виключення больових станів у верхньому правому квадранті.